6. КЕРАМІЧНИЙ ПОСУД ІЗ ГОНЧАРНОГО КОМПЛЕКСУ В УРОЧИЩІ АСКОЛЬДОВА МОГИЛА

Анотація

Анотація

Метою роботи є репрезентація колекції керамічного посуду, віднайденого в урочищі Аскольдова могила в 1997 р. археологічними розвідками І. Мовчана і С. Климовського. Колекція з тих пір не була опублікована і знаходилася у нерозібраному стані у Музеї історії м. Києва. Відсутність археологічної польової документації ускладнювала дослідний процес і реконструкцію первісної системи керамічного виробництва. Виявлені зразки посуду свідчать про кілька гончарних майстерень, що працювали тут одночасно. Порівняння виявленого гончарного горна з відомими теплотехнічними спорудами цього часу дало дослідниці можливість реконструювати його форму та розміри (2,15 на 2,8 м) і віднести його до класу горнів з вертикальним рухом гарячих газів. Такого типу горни були виявлені у Любечі та на Гончарах на Києвоподолі. Всього у двох розкопах було знайдено бл. 2-х тис. одиниць кераміки, з якої взято до колекції 268 зразків. З них 128 — керамічний посуд (29 виробів повного профілю). Авторка виділяє щонайменше 7 функціональних різновидів керамічного посуду. За характеристиками форми та орнаментації посуд має аналоги із керамікою з археологічних об’єктів на території Михайлівського Золотоверхого монастиря, Києвоподолу та Софії Київської. За цими матеріалами, а також за знайденою тут «денгою» 174[9] р., гончарний комплекс можна датувати серединою — третьою чвертю XVIII ст.

Новизною дослідження є пов’язання знахідок з колишньою київською слободою Микільський полик. Рум’янцівський опис 1766 р. описує цей київський район як гончарний осередок. Наведені статистичні дані із цього історичного документу свідчать про розвинене виробництво, яким професійно займалося 10 сімей: деякі з них мали найманих робітників, яким платили платню та утримували. Висновком роботи є ствердження про безперервність виробництва керамічної продукції в урочищі Аскольдова могила протягом принаймні кінця XVII — початку XIX ст.