7. ПОЛИВ’ЯНІ ПИСАНКИ З ФОНДІВ МУЗЕЮ ІСТОРІЇ МІСТА КИЄВА

Анотація

Анотація

Статтю присвячено чотирьом експонатам  Музею  історії  міста  Києва — давньоруським керамічним писанкам, виявленим у Києві в першій половині 1980-х рр. під час археологічних розкопок. Мету цього дослідження сфокусовано на виокремленні особливостей технології виготовлення й оздоблення зазначених музейних предметів, визначенні рецептури поливи, окресленні символіки яйця у міфології давніх культур і функціонального призначення писанки в культурно-історичних спільнотах від енеоліту до давньоруського часу на території сучасної України. Застосовано загальнонаукові методи аналізу і синтезу, аналогії та узагальнення, історико-порівняльний підхід та спектральний аналіз звичайним і стехіометричним методами. Визначено, що всі 4 писанки було виготовлено ручним способом із місцевої каолінової глини: 2 писанки зі світло-паленої глини та 2 — із червоно-паленої. Описано їхній вміст тіста, технологію виготовлення та оздоблення поливою. Задля визначення рецептури поливи, яка вкриває експонати А-4871/1 і А 4879/2, лабораторією електронної мікроскопії

«Nanomedtech» було проведено спектральний аналіз звичайним і стехіометричним методами. У результаті підтверджено, що поливи цих предметів, як і інших давньоруських писанок, мали свинцево-кремнеземний склад із підвищеним умістом олова, на основі окису Pb та Si, з відносно нерівномірним складом компонентів. Зауважено про поліфункціональність писанок як ігрових, декоративних і сакральних предметів та їх семіотичний підтекст у давньоруський час, зазначено про символіку яйця і функціональне призначення писанки в культурах давніх спільнот, у тому числі на території сучасної України. Припущено про стадіальну послідовність розвитку давньої символіки, розкрито змістове значення мотивів та їх трансформоване відображення у традиційній орнаментиці.