АНТИ НА КИЄВО-ПОДОЛІ: ПЕРШІ КОМПЛЕКСНІ БОТАНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ МАТЕРІАЛІВ ПЕНЬКІВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
DOI:
https://doi.org/10.55389/2786-5797.2022.01.02Ключові слова:
Давній Київ, Київський Поділ, пеньківська культура, антракологія, палеоетноботанікаАнотація
Стаття присвячена публікації результатів палеоботанічних та антракологічних досліджень біологічних матеріалів з об’єкту пеньківської культури, виявленого у Києві під час науково-рятівних археологічних досліджень 2021–2022 рр. (керівник розкопок – Д. В. Бібіков) на вул. Нижньоюрківська, 2, у північно-західній частині Подолу. В ході досліджень проведено спорадичну фільтрацію ґрунту з метою отримання додаткової інформації про дрібні біологічні рештки. Зразки походять переважно із заповнення печі. Також невелика кількість зразків зібрана на рівні долівки споруди. Матеріал було передано на ручне перебирання для подальших визначень. За допомогою промивання отримано невелику кількість іхтіологічних матеріалів; методом флотації відібрано рештки ботанічного походження, які і є предметом цієї публікації. На аналіз було взято 43 екземпляри вугілля, репрезентованого стовбурною деревиною. Результатом дослідження є отримання перших антракологічних матеріалів з об’єкта пеньківської культури і доповненння бази даних з палеоетноботаніки. За антракологією визначено використання двох порід дерев: сосни звичайної й дуба. Обидві ці породи притаманні для Полісся, де вони широко використовувані в господарстві (для будівництва, як паливо тощо). За кількісним співвідношенням, отримані показники з палеоботаніки достатньо подібні до тих, що вже були науково визначені для пеньківської культури —
із абсолютним переважанням кількості зернівок проса (понад половина) і суттєвою часткою зернівок ячменю плівчастого. Доволі схожі ці показники і до даних празької культури. Однак ці ж показники, перераховані на масу, дещо відрізняються від даних із празьких пам’яток. Найближчий за хронологією й територією об’єкт празької культури (вул. Кирилівська, 37, 2016 р.) демонструє надзвичайну подібність показників. За результатами статистичного й порівняльного аналізів палеоетноботанічних матеріалів слід констатувати, що, можливо, у носіїв пеньківської культури хліборобство було екстенсивнішим, ніж у празької.
Посилання
Bibikov, D. V., Diachenko, D. H., Zotsenko, I. V., Ivakin, V. H., Baranov, V. I., & Khlystun, Ye. V. (2022). Rann'oslov’ians'ka sporuda z rozkopok 2022 r. na Kyievo-Podoli (poperednie povidomlennia). In Sclavenia terra, 4 (in print). [in Ukrainian].
Gammerman, A. F., Nikitin, A. A., & Nikolaeva, T. L. (1946). Opredelitel' drevesin po mikroskopicheskim priznakam s al'bomom mikrofotohrafiy. Moskva; Leningrad: AN SSSR. [in Russian].
Gorbanenko, S. A. (2011). Metody interpretatsii sel'skokhoziaistvennykh materialov. Stratum plus, 5, 299–314. [in Russian].
Gorbanenko, S. A. (2014). Zernove hospodarstvo siverian. Arkheolohiia - Archaeology, 1, 113-123. [in Ukrainian].
Gorbanenko, S. A., & Pashkevich, H. O. (2010). Zemlerobstvo davnikh slov’ian (kinets' I tys. do n. e. — I tys. n. e.). Kyiv: Akademperiodyka. [in Ukrainian].
Gorbaněnko, S. A. (2017). Archeobotanické nálezy kultury pražského typu z Ukrajiny. Archeologické rozhledy, LXIX, 3, 461–475. [in Czech].
Gupalo, K. N. (1981). Obrabotka dereva, kosti i kamnja. In Tolochko, P. P. (Ed.). Novoe v arheologii Kieva (pp. 319–334). Kiev: Naukova dumka. [in Russian].
Hupalo, K. M., & Tolochko, P. P. (1975). Davn'okyivs'kyj Podil u svitli novykh arkheolohichnykh doslidzhen'. In Tolochko, P. P. (Ed.). Starodavnij Kyiv (pp. 40–79). Kyiv: Naukova dumka, 1975. [in Ukrainian].
Ivakin, H. Yu., Baranov, V. I., Ivakin, V. H., & Olenych, A. M. (2016). Novi materialy rann'oslov’ians'koho chasu z terytorii Kyievopodolu: poperednie povidomlennia. In Sclavenia terra, 1, 58-64. [in Ukrainian].
Khater, Dzh. (1999). Ispol'zovanie dereva v srednevekovom Novgorode — predvaritel'nyie rezul'taty. Novgorod y Novgorodskaia zemlia. Istoria y arkheologia, 13, 46-57. [in Russian].
Kolchin, B. A. (1968). Novgorodskie drevnosti. Dereviannye izdelia. Svod arkheologicheskikh istochnikov, E1-55. Moskva: Nauka. [in Russian].
Kovalenko, V. P., Motsia, A. P., & Shekun, A. V. (1984). Otchet ob okhrannykh rabotakh u s. Shestovitsa Chernigovskoy obl. v 1983—1984 gg., 1. Naukovyi arkhiv IA NAN Ukrainy, f. 64, 1984/174. [in Russian].
Kravchenko, N. M., & Pashkevich, H. A. (1985). Nekotorye problemy paleobotanicheskikh issledovaniy (po materialam Obukhovskoy territorial'noy gruppy pamiatnikov I tys. n. e.). In Genyng, V. F. (Ed.). Arkheologia y metody istoricheskikh rekonstruktsiy (pp. 177–190). Kyev: Naukova dumka. [in Russian].
Lysenko, P. F. (1985). Berest'e. Minsk: Nauka y tekhnika. [in Russian].
Lysenko, P. F. (1997). Drevnij Pinsk. ХІ-ХІІІ vv. Minsk: BelADi. [in Russian].
Lysenko, P. F. (1999). Turovskaia zemlia IX—XIII vv. Minsk: Belaruskaia navuka. [in Russian].
Lysenko, P. F. (2004). Drevniy Turov. Minsk: Belaruskaia navuka. [in Russian].
Olenych, A. M., Serhieieva, M. S., Kutsokon', Yu. K., & Horbanenko, S. A. (2019). Rann'oslov’ians'ke zhytlo rybalky na terytorii Kyivs'koho Podolu: kompleksni doslidzhennia. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy – Archaeology and Early History of Ukraine, 1 (30), 241-253. [in Ukrainian].
Pashkevich, G. A. (1988). Paleobotanicheskie issledovanija v oblasti slavjanskoj arheologii. In Rybakov, B. A. Trudy V Mezhd. Kongressa arheologov-slavistov (vol. 4, pp. 169-174). Kiev: Naukova dumka. [in Russian].
Pashkevich, H. A. (1991). Paleoetnobotanicheskie nakhodki na territorii Ukrainy. Pamiatniki I tys. do n. e. — II tys. n. e.: Katalog II. Kiev: Preprint. [in Russian].
Puholovok, Yu. O., Volodarets'-Urbanovych, Ya. V., Horbanenko, S. A., Serhieieva, M. S., & Yanish, Ye. Yu. (2016). Mizhdystsyplinarni doslidzhennia Hlyns'koho arkheolohichnoho kompleksu v 2015 r. In Korost, I. I. (Ed.). Arkheolohichni doslidzhennia Bil's'koho horodyscha — 2015: zbirnyk naukovykh prats' (pp. 103–127). Kyiv-Kotel'va: TsP NAN Ukrainy i UTOPIK. [in Ukrainian].
Sahaidak, M. A. (1991). Davn'okyivs'kyi Podil: Problemy topohrafii, stratyhrafii, khronolohii. Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].
Sahaidak, M. A. (2010). Grazhdanskaia arkhitektura Kieva X—XII vv. (Nekotorye aspekty izuchenia vostochnoslavianskogo zhilischa). In Peskova, A. A., Scheglova, O. A., Musin, A. E. (Ed.). Slaviano-russkoe yuvelirnoe delo y ego istoki. Materialy Mezhdunarodnoy nauchnoy konferentsii k stoletiiu so dnia rozhdenia Gali Fjodorovny Korzukhinoy (pp. 530–547). Sankt-Peterburg: Nestor-Istoria. [in Russian].
Sergeeva, M. S. (2014). Materialy k istorii bondarnogo remesla v Yuzhnoy Rusi. Verkhnedonskoy arkheologicheskiy sbornik, 6, 489–495. [in Russian].
Sergeyeva, M. (2017). New research of archaeological wood and wooden artifacts in Kiev. Global Journal of Human, Social Sciences: D. History, Archeology & Anthropology, 17 (2. 1), 31-37. [in English].
Sergeyeva, M. (2022). Charcoal and wood of the Shestovytsya settlement. In Stepanenko, S. (ed.). A Viking century Chernihiv area from 900 to 1000 AD. Occasional monographs, Hlib Ivakin memorial series, 6 (pp. 595–613). Paris: ACHCByz. [in English].
Serhieieva, M. S. (2015). Vyroby z dereva, kistky ta rohu. Pam'iatky Ukrainy, 5-6, 42-49. [in Ukrainian].
Svieshnikov, I. K. (1987). Zvit z roboty Zvenyhorods'koi arkheolohichnoi ekspedytsii v 1987 r. Naukovyi arkhiv IA NAN Ukrainy, f. 64, 1987/138. [in Ukrainian].
Tarabardina, O. A. (2005). Stroitel'naia drevesina v srednevekovom Novgorode (na materialakh Troitskikh XI i XII raskopov). Novgorod y Novgorodskaia zemlia. Istoria y arkheologia, 19, 133–145. [in Russian].
Tarabardina, O. A. (2006). Itogi dendrokhronologicheskogo issledovania sooruzheniy Nikitinskogo raskopa v Velikom Novgorode. Novgorod y Novgorodskaia zemlia. Istoria y arkheologia, 20, 30–46. [in Russian].
Tarabardina, O. A. (2008). O dendrokhronologicheskom issledovanii dereviannykh sooruzheniy Gorodka na Maiate. Novgorod y Novgorodskaia zemlia. Istoria y arkheologia, 22, 53-60. [in Russian].
Vikhrov, V. E. (1959). Diagnosticheskie priznaki drevesiny glavneishikh lesokhoziaistvennykh i lesopromyshlennykh porod SSSR. Moskva: AN SSSR. [in Russian].
