ОБЛІК ОБ’ЄКТІВ АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ М. КИЄВА: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
DOI:
https://doi.org/10.55389/2786-5797.2022.01.04Ключові слова:
археологія, спадщина, пам'ятки, Київ, облік, дослідженняАнотація
У статті висвітлено актуальні проблеми обліку об’єктів археології на території столиці України. Розглянуто географічні умови міста та його околиць, зауважено їх зв’язок (складна будова рельєфу, розвинена гідромережа та наявність природно захищених ділянок місцевості) із заселенням цих теренів культурно-історичними спільностями протягом тривалого часу. Згадано про основні етапи формування археологічних пам’яток – від палеоліту до ХІХ ст., та зазначено, що більшість із них пов’язана з виникненням і розвитком міста, починаючи з Х ст. Висвітлено проблеми урбаністичного впливу на археологічну спадщину – в історичній ретроспективі та сучасні, в умовах постійних, подекуди стрімких перетворень міського ландшафту. Звернено увагу на села й хутори XVI–XIX ст., територія яких увійшла в межі Києва протягом ХХ ст., однак у більшості не була досліджена на предмет збереження культурних нашарувань чи залишків нерухомих об’єктів. Окрему увагу приділено нормативно-правовим актам, у тому числі розпорядчим, на яких ґрунтується облік археологічних об’єктів столиці. Зауважено нормативні, наукові й пам’яткоохоронні проблеми, що існують у цій сфері, зокрема щодо обліку пам’яток археології в Державному реєстрі нерухомих пам’яток України, стосовно найменувань пам’яток та обліку комплексних об’єктів археологічної спадщини. Окреслено стан збереженості культурного шару київських пам’яток, рівень його втрат і перспективи археологічних досліджень. Зазначено проблеми, пов’язані зі збереженням археологічної спадщини столиці: відсутність на місцях інформації про об’єкти археології, відсутність їх чітко визначених меж та комплексного механізму моніторингу територій в умовах постійного антропогенного впливу, значну частку якого становить забудова земель історико-культурного призначення у вказаних умовах невизначеності меж об’єктів та контролю за діяльністю суб’єктів господарювання. Подано пропозиції щодо подальшої стратегії діяльності пам’яткоохоронних структур Києва для забезпечення збереження і дослідження об’єктів археології.
Посилання
Bitkovs’kyj, V. O. (2010). Pam’iatky arkheolohii zapovidnyka «Starodavnij Kyiv» (suchasnyj stan). Pratsi Tsentru pam’iatkoznavstva: Zb. nauk. prats’, 18, 143–156. [in Ukrainian].
Ivakin, V., & Zotsenko, I. (2020). Perspektyvy vykorystannia suputnykovykh znimkiv dlia monitorynhu stanu pam’iatok kul’turnoi spadschyny. Pam’iatkoznavchi studii: problemy, praktyky, perspektyvy rozvytku: zbirnyk naukovykh prats’, 1, 301–308. [in Ukrainian].
Koziuba, V. K. (2017). Novi davn’orus’ki pam’iatky okolyts’ Kyieva. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 1 (22), 148–158. [in Ukrainian].
Koziuba, V. K. (2014). Novi pam’iatky druhoi polovyny XIII – XIV st. na terytorii Kyieva. Novi doslidzhennia pam’iatok kozats’koi doby v Ukraini, 23, 98–101. [in Ukrainian].
Koziuba, V. K. (2019). Novi pam’iatky Kyieva X-XVIII st. (materialy do arkheolohichnoi karty). Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 1 (30), 180–188. [in Ukrainian].
Kyrylenko, O. S., & Shydlovskyi, P. S. (2017). Suchasnyi stan vyvchennia trypilskoi kultury na terytorii Kyieva i peredmistia (The current state of study of Trypillya culture on the territory of Kyiv and suburb). In: O. A. Plamenytska (Ed.). Kulturna spadshchyna. Zbirnyk naukovykh prats, 1(10), 91–98. https://doi.org/10.5281/zenodo.3547710. [in Ukrainian].
Osadchyi, R., & Zakruzhetska, A. (2011). Perelik obiektiv arkheolohii (Dodatok 1). In Vecherskyi, V. V. (ed.). Istoryko-mistobudivni doslidzhennia Kyieva (pp. 278‑296). Kyiv: NDI pamiatkookhoronnykh doslidzhen. [in Ukrainian].
Parnikoza, I., & Vortman, D. (2012). Pryroda Kyieva. In Smolii, V. (Ed.). Iliustrovana istoriia Kyieva (pp. 8–29). Kyiv: Feniks. [in Ukrainian].
Shydlovskyi, P. S. (2016). Pamiatky pervisnosti: suspilna koryst chy halmo investytsiinoho protsesu? (Prehistoric sites: a public benefit or a waste of investments?) Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Istoriia, 4 (131), 85–89. https://doi.org/10.5281/zenodo.1206230. [in Ukrainian].
Shydlovskyi, P. S. (2018). Dynamika zaselennia terytorii Kyivskoho Livoberezhzhia na mezhi pleistotsenu - holotsenu. In Kovalenko, O. B. (Ed.). Podesennia v konteksti istorychnoi i pryrodnoi spadshchyny: Zbirnyk naukovykh prats (pp. 149–159). Kyiv: Instytut arkheolohii NAN Ukrainy. https://doi.org/10.5281/zenodo.2630549. [in Ukrainian].
Shydlovskyi, P. S., & Priadko, D. Yu. (2011). Piznii paleolit Kyivskoho Pravoberezhzhia (Upper Palaeolithic of Kyiv-Dnieper right bank Region). Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 6, 68–85. https://doi.org/10.5281/zenodo.1205304. [in Ukrainian].
Vecherskyi, V. V. (2012). Okhorona kulturnoi spadshchyny u novomu heneralnomu plani m. Kyieva. Pratsi NDI pamiatkookhoronnykh doslidzhen, 7, 274–296. [in Ukrainian].
Vecherskyi, V., Bobrovskyi, T., & Zviriaka, A. (2011). Proektno-rehuliatyvnyi rozdil. In Vecherskyi V. V. (ed.). Istoryko-mistobudivni doslidzhennia Kyieva (pp. 195–235). Kyiv: NDI pamiatkookhoronnykh doslidzhen. [in Ukrainian].
Zlyvkova, O. O. (2012). Osnovni etapy istoryko-mistobudivnoho rozvytku m. Kyieva. Pratsi NDI pamiatkookhoronnykh doslidzhen, 7, 187–210. [in Ukrainian].
