ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОНСЕРВАЦІЯ ВОЛОГОЇ ДЕРЕВИНИ АРХЕОЛОГІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ ПОШТОВОЇ ПЛОЩІ
DOI:
https://doi.org/10.55389/2786-5797.2022.01.06Ключові слова:
метод інфрачервоної спектрометрії з перетворенням Фур'є, поліетиленгліколь, волога деревина, консерваціяАнотація
Археологічні знахідки з деревини, що були у зволоженому гумусованому середовищі, потребують подальшої консервації. Будь-яка зміна фізико-хімічних умов призводить до пришвидшення деградації деревини внаслідок різних факторів, що може завершитися повною втратою об’єкта. Метою роботи є фізико-хімічні дослідження вологої деревини археологічних об’єктів з Поштової площі методами інфрачервоної спектрометрії з перетворенням Фур’є та планування схеми консервації вказаної археологічної деревини. У результаті спектроскопічного дослідження зразків деревини було отримано низку спектрів пропускання в інфрачервоному діапазоні. При обробці отриманих спектрів встановлено наявність піків, що відповідають пікам поглинання основних складових деревини. Дослідження зразків вологої деревини показали, що найвищий ступінь структурної цілісності деревини та найнижчий вміст вологи має деревина з об’єктів, візуально схожих на палі укріплення берегу струмка. Деревина з об’єкта, візуально схожого на паркан, за результатами обчислень індексів кристалічності та впорядкованості, має найвищий ступінь деградації целюлозних волокон. При порівнянні спектрів зразків деревини із еталонними спектрами, притаманними хвойним чи листяним породам деревини, встановлено, що зразки «Короб», «Паркан» і «Струмок» виготовлені з деревини листяних порід, а зразок «Зруб» – із хвойних. Виходячи з результатів дослідження деградації вологої деревини з Поштової площі та спираючись на спілкування зі спеціалістами з лабораторії Arc-Nucleart (м. Гренобль, Франція), запропоновано схему консервації вологої деревини з Поштової площі шляхом просочування поліетиленгліколем. Схема консервації передбачає послідовність таких дій: очищення об’єкта від поверхневих забруднень, максимальне вологонасичення деревини дистильованою або глибокого очищення водою, занурення об’єкта в розчин поліетиленгліколю з поетапним підвищенням концентрації просочувального розчину, сушка об’єкта, фотофіксація об’єкта до, у процесі та після консервації.
Посилання
Cichosz, S., & Masek, A. (2020). IR Study on Cellulose with the Varied Moisture Contents: Insight into the Supramolecular Structure. Materials, 13(20), 4573. https://doi.org/10.3390/ma13204573. [in English].
Hoffman P. (1990). A Waterlogged Medieval River Craft from the Rhine Stabilized in a Two-Step Polyethylene Glycol Treatment. 9-th Triennial Meeting ICOM, I, 229-233. [in English].
Jordan P. Marković. (2012). Changes in lignin structure with maturation of alfalfa leaf and stem in relation to ruminants nutrition. AFRICAN JOURNAL OF AGRICULTURAL RESEEARCH, 7(2), 257–264. https://doi.org/10.5897/ajar11.1485. [in English].
Methods for Conserving Archaeological Material from Underwater Sites | Semantic Scholar. (n.d.-b). Retrieved October 24, 2022, from https://www.semanticscholar.org/paper/Methods-for-Conserving-Archaeological-Material-from/be84fd4b5008263a82b997898a65943c47719287. [in English].
Poletto, M., Ornaghi, H., & Zattera, A. (2014). Native Cellulose: Structure, Characterization and Thermal Properties. Materials (Basel), 7(9), 6105–6119. https://doi.org/10.3390/ma7096105. [in English].
Pozhidaev, Sergeeva, Malahov, & Jacishina. (2021). Identifikacija porody arheologicheskoj drevesiny metodom IK-spektroskopii. Zhurnal Analiticheskoj Himii, 76(5), 408–412. [in Russian].