ГОНЧАРСТВО СЕЛА ЛУБ`ЯНКА У МАТЕРІАЛАХ ЕКСПЕДИЦІЇ 1932 РОКУ
DOI:
https://doi.org/10.55389/2786-5797.2023.01.04Ключові слова:
с. Луб`янка, О. Оглоблин, експедиція 1932 р., гончарство, гончарний круг, гончарний горнАнотація
Стаття присвячена публікації й аналізу архівного джерела про кустарне гончарство с. Луб’янка Київської обл. Для території Київщини є дуже мало етнографічних праць, в яких детально зафіксовано гончарство і особливо, гончарські інструменти і горни. Зараз отримати ці дані майже неможливо, оскільки на сьогодні традиційні гончарні осередки переважно припинили свою роботу. В результаті ми маємо більше археологічної інформації про розкопані гончарні горни XVII–XVIII ст. ніж етнографічної про їхню конструкцію і функціонування у ХІХ–ХХ ст. У нас обмаль даних для реконструкції і порівняння технології гончарства від ранньомодерного часу до сьогодення. Тому кожне нове джерело, яке вводиться у науковий обіг, надзвичайно важливе. У статті аналізуються матеріали Поліської експедиції, організованої О. Оглоблиним у 1932 р. для дослідження промисловості Правобережного Полісся. Керівником польової групи був етнограф Б. Пилипенко. У звіті експедиції є короткий інформація про гончарство села, записана від гончаря Дмитра Панамаря. Також збереглися схематичні замальовки гончарних круга, горна і горщика з назвами конструктивних частин і основними розмірами. З наведених матеріалів дізнаємося, що гончарі використовували вогнетривку каолінову глину з глинищ поблизу села. На початку ХХ ст. виготовлявся полив`яний посуд різноманітних форм. У 1932 р. робили лише горщики двох типів випалу – відновного і окислюючого. На момент обстеження працювало три майстра, а раніше було до 30 гончарів. Гончарний круг звичайного волоського типу, але має деякі конструктивні особливості, які відрізняють його від подібних інструментів з інших територій. Аналіз конструкції гончарного горна показує, що він належить до ІІІ-го класу за класифікацією О. Бобринського – зі змішаним горизонтально-вертикальним рухом гарячих газів. Робиться припущення, що така конструкція на Київському Поліссі з’явилася під впливом гончарів зі Східного Поділля
Посилання
Bobrinskij A. A. (1991). Goncharnye masterskie i gorny Vostochnoj Evropy (po materialam II–V vv. n. e.). Moskva [in Russian].
Borenko N. (2002). Vynyknennia, pobutuvannia ta zahybel honcharnykh oseredkiv na Kyivskomu Polissi: relikty chy istorychna pamiat? Ukrainska keramolohiia, 2, 206–217 [in Uktainian].
Verba I. (2019). Oleksandr Ohloblyn: Zhyttia i pratsia v Ukraini. Kyiv [in Uktainian].
Danchenko L. S. (1969), Narodna keramika Naddniprianshchyny. Kyiv [in Uktainian].
Dokumenty arkhivu Poliskoi ekspedytsii (1932). Ch. III. TsDAVO Ukrainy. F. 3561. Op. 1. Spr. 319 [in Uktainian].
Zauvazhennia pratsivnykiv ekspedytsii, orhanizovanoi Instytutom okhorony pamiatok kultury, shchodo zbyrannia materialu z istorii fabrychno-zavodskoi promyslovosti po Kyivskii oblasti. 6 liutoho – 16 serpnia 1933 r. TsDAVO Ukrainy. F. 3561. Op. 1. Spr. 314 [in Uktainian].
Zvit ekspedytsii dlia doslidzhennia istorii promyslovosti Ukrainy (1932). Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii NAN Ukrainy. F. IIMK. Poliska ekspedytsiia 1936 r. Spr. 3 [in Uktainian].
Zemyatchenskij P. A. (1897). O zalezhah gliny v rajonah kustarnogo goncharnogo proizvodstva v Chernigovskoj gubernii. Otchyoty i issledovaniya po kustarnoj promyshlennosti v Rossii, 4, 216–244. Sankt-Peterburg [in Russian].
Ionov N. F. (1912). Goncharnyj promysel v Kyivskoj gubernii. Kustarnaya promyshlennost v Kyivskoj gubernii. Itogi anketnogo і mestnogo obsledovaniya, proizvedennogo Kyivskoj gubernskoj zemskoj upravoj po porucheniyu gubernskogo zemskogo sobraniya (s. 1–77). Kyiv [in Russian].
Klymovych Yu. (1968). Po mistsiakh honcharnykh promysliv. Narodna tvorchist ta etnohrafiia, 1, 55–57 [in Uktainian].
Kravets I. M., Povod K. M., Pudov Yu. P. (1960). Keramika tsentralnoi Kyivshchyny. Narodna tvorchist ta etnohrafiia, 1, 70–75 [in Uktainian].
Lashchuk Yu. P. (1969). Ukrainska narodna keramika XIX–XX st. Dysertatsiia doktora mystetstvoznavstva [in Uktainian].
Mykytenko L., Samarskyi V. (1996). Honcharstvo Vasylkivskoho ta Obukhivskoho raioniv Kyivskoi oblasty. Ukrainske honcharstvo, 3, 135–142 [in Uktainian].
Ohloblin O. P. (1932). Promyslovist Pravoberezhnoho Polissia v mynulomu, suchasnomu: naukovyi zvit ekspedytsii za 1932 r. Naukovyi arkhiv Instytutu istorii Ukrainy NAN Ukrainy. Op. 3. Spr. 220 [in Uktainian].
Rudenko O. O. (2020). Mystetstvo dybynetskoi keramiky v khudozhnii kulturi Kyivshchyny XIX–XX stolit. Dysertatsiia kandydata mystetstvoznavstva [in Uktainian].
Chmil L. (2011). Honcharni oseredky Serednoho Podniprovia XVI–XVIII st. Ukrainska keramolohiia, III-1, 195–234 [in Uktainian].
Chmil L. V., Chekanovskyi A. A. (2013). Tradytsiina tekhnolohiia vyrobnytstva keramichnoho posudu na Kyivskomu Polissi. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 10, 165–177 [in Uktainian].
Chmil L. V., Shepel L. F. (2018). Novi dani pro nevidomi faiansovi zavody XIX st. na Pravoberezhnomu Polissi: uryvky z pratsi O. P. Ohloblyna «Promyslovist Pravoberezhnoho Polissia v mynulomu i suchasnomu (Naukovyi zvit ekspedytsii za 1932 r.)». Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 4(29), 403–412 [in Uktainian]
