БІСКУПСЬКЕ МІСТЕЧКО НА КИЇВСЬКОМУ ПОДОЛІ У XVI – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII СТОЛІТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.55389/2786-5797.2023.01.06Ключові слова:
київський Поділ, історична топографія, археологія, 16–17 століттяАнотація
У XV–XVIII століттях київський Поділ відігравав роль головного міського політичного, економічного та культурного осередку, в той час як інші райони Києва (Верхній Київ та Печерськ) мали другорядне значення у міській структурі. На тогочасному Подолі діяв орган міського самоврядування – ратуша (магістрат), відбувались міські ярмарки, мешкала найбільша кількість населення Києва, процвітали ремесла та торгівля.
Історична топографія Подолу (планування, територіально-адміністративний поділ, розташування громадських та культових споруд, приватних садиб, річок та ручаїв тощо) відіграє важливу роль у розумінні політичних, економічних та соціальних процесів у ранньомодерному Києві.
Одним з дискусійних питань історичної топографії Києва XVI–XVIІ ст. є локалізація на території сучасного Подолу Біскупського містечка – окремої укріпленої території, що належала київським католицьким єпископам і де розташовувався кафедральний храм. Київське Біскупське містечко було типовим для Західної Європи «церковним містом», яке управлялось його власником – духовним феодалом.
Цій проблемі у 2001 та 2002 роках приділили увагу дослідники О. О. Попельницька та С. І. Климовський, при чому останній у монографії «Соціальна топографія Києва XVI – середини XVIІ сторіччя» висловив незгоду з локалізацією Біскупського містечка О. О. Попельницької, оприлюдненої нею у статті «Локалізація «Біскупщини» та «Біскупського містечка» на планах Подолу 1695 та 1803 р.».
Зважаючи на низку непорозумінь, що виникла під час трактування означеним дослідником наших висновків, залучивши нові джерела та переосмисливши інформацію відомих картографічних джерел, вважаємо за потрібне оприлюднити підсумки наших студій, а також уточнити окремі висновки С. І. Климовського щодо локалізації Біскупського містечка XVI–XVII ст. на сучасній території київського Подолу.
На планах Києва 1695 та 1803 року колишнє Біскупське містечко має вигляд трикутного кварталу, розташованого між Кожум’яцькою баштою міських укріплень та церквою Миколи Притиска. З однієї сторони цей квартал обмежувала міська стіна, за якою протікав Кудрявський ручай (ріка Глибочиця). Іншу сторону кварталу визначала вулиця, напрям якої співпадав з напрямом течії ручаю, у 1973 р. виявленого під час археологічних розкопок на місці спорудження Житнього ринку. Деякі дослідники припускають, що це могло бути давнє русло Глибочиці. З другої та третьої сторони Біскупське містечко обмежував земляний вал з гостроколом, який згадує грамота польського короля 1619 року. Причина спорудження таких оборонних укріплень зрозуміла з контексту повідомлень писемних джерел першої половини XVII ст. про напади київських міщан на резиденцію київського католицького єпископа
Трикутний квартал, зазначений на планах 1695 та 1803 р. обмежений двома широкими вулицями та руслом ріки Глибочиці, вздовж якого споруджені дерев’яні стіни, що захищали Поділ. Саме цей трикутний квартал ми вважаємо територією колишнього Біскупського містечка. Межі Біскупського містечка не доходять ні до підніжжя Щекавиці, ні до будівлі автостанції «Поділ» (як це вважає С. І. Климовський), а лише дещо перетинають сучасний Верхній та Нижній вал. Отже, Біскупське містечко розташовувалось усередині подільських укріплень і перебувало під їхнім захистом
Посилання
Alferova G. V., Harlamov V. A. (1982). Kyiv vo vtoroj polovine XVII veka: istoriko-arhitekturnyj ocherk. Otv. red. B. A. Rybakov. AN Ukrainskoj SSR. Kyiv: Naukova dumka [in Russian].
Berlynskyi M. F. Istoriia mista Kyieva. Kyiv: Naukova dumka, 1991 [in Uktainian].
Boriak H. V., Yakovenko N. M. (uporiadn.). (1982). Kataloh dokumentiv z istorii Kyiva XV–XIX ct. Vidp. red. F. P. Shevchenko. AN Ukrainskoi RSR. Instytut istorii; Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv URSR u m. Kyivi. Kyiv: Naukova dumka [in Uktainian].
Gupalo K. N. (1982). Podol v Drevnem Kyive. Kyiv: Naukova dumka [in Russian].
Hrushevskyi M. S. (1996). Istoriia Ukrainy-Rusy, 9-1. Redkol.: P. S. Sokhan (holova) ta in. Kyiv: Naukova dumka [in Uktainian].
Ivakin H. Iu. (1979). Do pytannia pro kamianu arkhitekturu piznoserednovichnoho Kyiva. Arkheolohiia Kyiva. Doslidzhennia i materialy (s. 107–124). Kyiv, Naukova dumka[in Uktainian].
Klymovskyi S. I. (2002). Sotsialna topohrafiia Kyiva XVI – seredyny XVII storichchia. Kyiv: Stylos, [in Uktainian].
Petrov N. (1897). Istoriko-topograficheskie ocherki drevnego Kyiva: (s planom drevnego Kyiva 1638 g.). Kyiv [in Russian].
Popelnytska O. O. (2001). Lokalizatsiia «Biskupshchyny» ta «Biskupskoho mistechka» na planakh Podolu 1695 ta 1803 r. Istoryko-heohrafichni doslidzhennia v Ukraini, 5, 196–208 [in Uktainian].
Popelnytska O. O. (2003). Istorychna topohrafiia Kyivskoho Podolu XVII –XIX stolittia. Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. Vidp. red. M. F. Dmytrienko. Kyiv: Stylos [in Uktainian].
Popelnytska O. O. (2006). Kyivskyi zamok XIV–XVII st. u svitli pysemnykh ta arkheolohichnykh dzherel. Istoryko-heohrafichni doslidzhennia v Ukraini. In-t istorii Ukrainy NAN Ukrainy, 9, 48–80 [in Uktainian].
Sahaidak M. A. (1991). Davnokyivskyi Podil. Problemy topohrafii, stratyhrafii, khronolohii. AN URSR. In-t arkheolohii: Vidp. red. P. P. Tolochko. Kyiv: Naukova dumka [in Uktainian].
Storozhenko A. V. (1894). Kyiv 300 let nazad. Sposob zaseleniya Novogo Kyiva і oborony byvshej stolicy kyivskogo knyazhestva ot vsyakoj opasnosti bez obremeneniya ego velichestva korolya і bez zatrat dlya korony polskoj, obyasnennyj gospodam poslam budushchego krakovskogo sejma. Sochinenie Iosifa Vereshchinskogo, bozhej milostyu biskupa Kyivskogo, abbata Secekhovskogo. Kyivskaya starina, 3, 403–425[in Russian].
Taranenko S. P. (2017). Planuvalna struktura davnoruskoho Podolu Kyiva: formuvannia ta rozvytok. Kyiv [in Uktainian]
