ВЕНЕЦІЙСЬКА ЗОЛОТА МОНЕТА ТА ЇЇ ІМІТАЦІЇ У ПРИЧОРНОМОР’Ї
DOI:
https://doi.org/10.55389/2786-5797.2024.01.04Ключові слова:
Венеційська республіка, цехін, імітації цехінів, фракції цехінів, обіг золотих монетАнотація
Венеційське золото стрімко поширилося Європою і незабаром увійшло в грошові розрахунки за її межами. Венеційські монети дожів династій Фоскарі, Стено і Моченіго широко відомі всьому європейському населенню. Значні обсяги венеційського виробництва та експорту давали можливість підтримувати стабільність якості монет, що карбувалися у Венеції. Величезною популярністю в Криму користувався венеційський золотий дукат, населення його називало «татарський золотий». Більшу гнучкість і зручність у розрахунках венеційським цехінам забезпечувало те, що в обігу були менші розмінні частки цехінів — їх половини і чверті. Завдяки своєму визнанню і популярності венеційська золота монета в XIV—XV ст. стала зразком для наслідування далеко за межами Венеції — у Східному Середземномор’ї та Північному Причорномор’ї. В Індії відомі також найпоширеніші імітації та грубі імітації венеційських цехінів, виготовлені в районі Ахаї та на островах Хіос, Лесбос, Родос і Мальта. Українське нумізматичне товариство також висловлює припущення щодо існування імітацій цехінів у Кафі (сучасна Феодосія, Крим). Фальшиві венеційські цехіни на українських землях, ймовірно, з’явилися з Італії чи сусідніх з нею земель. Венеційські цехіни існували у грошовому обігу Причорномор’я до першої половини XVIII ст., а також з’являються турецькі друковані монети.
Посилання
Barcacila, Al. (1957). Monede de la cetatea medievala a Severinului. Studii si cercetri de numismatica, 1, 173—188.
Bojko-Gagarin, A.S. (2017). Falshivomonetnichestvo v Centralnoj i Vostochnoj Evrope v jepohu Srednevekovja i rannego Novogo vremeni. Kyiv.
Daubney, A. (2009). The circulation and prohibition of Venetian soldini in late medieval England. British Numismatic Journal, 79, 186—197.
Emanov, A.G. & Popov, A.I. (1988). Italjanskaja torgovlja na Chernom more vXIII—XV vv. Torgovlja i moreplavane v bassejne Chernogo morja v drevnosti i srednie veka.
Fionova, N.A. (1985). Tekstilnoe proizvodstvo v Venecii XIII—XV vv. Strany Sredizemnomorja v antichnuju i srednevekovuju jepohi. Problemy socialno-politicheskoj istorii, 141—154.
Kokorzhickaja, T. (2013). Nahodka falshivogo venecianskogo cehina na territorii Odesskoj oblasti. Proceedings of the conference «Al XIV-lea simpozion de numismaticǎ. Dedicat aniversǎrii a 20-a leului moldovenesc». Chişinǎu, 25—29 sept. 2013, 37—38.
Maiko, V.V. (2003). Kyrk-Yerskyi skarb XV st. (poperednie povidomlennia). Arkheolohiia, 2, 84—100.
Melnikova, A.S. (2006). Moskovija i Italija (Russko-italjanskie svjazi v jepohu Srednevekovja po numizmaticheskim dannym). Srednevekovaja numizmatika Vostochnoj Evropy, 1.
Ohui, O.D. (2008) Monetni znakhidky na Bukovyni. Systemno-kvantytatyvne zistavlennia. Ed. 2. Chernivtsi: Ruta.
Orlyk, V. & Boiko -Haharin, A. (2019). Monety, peredani z Vseukrainskoho Istorychnoho Muzeiu imeni Tarasa Shevchenka do Derzhavnoho Banku SRSR v 1933—1934 rr. Proceedings of the conference «Utracone kolekcje numizmatyczne». 6—7 grudnia 2018 r. Warszawa: Zamek Krolewski w Warszawie, 225—237.
Slepova, T.I. (1996). Podrazhanija venecianskim dukatam XIV—XV vekov v vostochnom Sredizemnomore i severnom Prichernomore. Monety, Medali, Zhetony. Moskva.
Soboleva, N.A. (1970). Nálezy pražskych grošu na území SSSR. Sborník Národního muzea v Praze. Acta musei nationalis Pragae, 3—4 (24), 228.
