ГРЕЦЬКИЙ КАТЕРИНИНСЬКИЙ МОНАСТИР НА КИЇВСЬКОМУ ПОДОЛІ У XVIII — ПЕРШІЙ ЧВЕРТІ ХХ СТ.
DOI:
https://doi.org/10.55389/2786-5797.2024.01.05Ключові слова:
Київський Поділ, XVIII— XІX ст., історична топографія, історія Києва, грецька колонія у КиєвіАнотація
Узагальнено відомості щодо історії монастирської церкви Св. Катерини, яка у 1741—1929 рр. діяла на Київському Подолі, та розглянуто динаміку змін у забудові її садиби у XVIII—XX ст. На сьогодні пам’ятка археології — залишки храму Св. Великомучениці Катерини — знаходяться під поверхнею ґрунту в центрі Подолу. Заснування у 1738 р. київською грецькою громадою (що з другої половини XVII ст. мешкала на Подолі) церкви Св. Катерини та монастиря при ній стало можливим за активного сприяння вищих церковних ієрархів Православної Церкви — київського митрополита Рафаїла Заборовського та адміністрації Синайського Преображенського (Катерининського) монастиря. Цегляну церкву Св. Катерини, певно, спроєктували та збудували місцеві архітектори та будівельники, надавши храму рис архітектури пізнього українського бароко. Ці архітектурні риси не змінювались протягом усього часу існування церкви. У 1996 р. у зв’язку з початком будівельних робіт на території колишнього Києво-Синайського Катерининського монастиря Подільська археологічна експедиція Інституту археології НАН України за угодою з Національним банком України провела у садибі колишнього Грецького монастиря Св. Катерини стаціонарні розкопки. Зокрема, було досліджено частину церковного кладовища XVIII ст. Означені будівельні роботи не охоплювали місця розташування залишків церкви Св. Катерини, тому її фундаменти досі не досліджено.
Посилання
Kyiv. Providnyk (1930). Za red. F. Ernsta. N. K. O. — U. S. R. R. Vseukrainska akademiia nauk, Komitet sviatkuvannia 10-ty richnoho yuvileiu VUAN. Kyiv.
Kovalynskyi, V. (2011). Hretskyi Kyievo-Synaiskyi Katerynynskyi monastyr. Kyivski miniatiury. Knyha deviata. Doli kyivskykh khramiv. Chastyna persha. Kyiv: Kupola.
Malakov, D. (1999). Hreko-Synaiskyi Sviato-Katerynynskyi monastyr, 18 — poch. 20 st. (arkhit.). Zvid pamiatok istorii ta kultury Ukrainy: Entsyklopedychne vydannia: U 28 t. Kn. 1: Kyiv. — Ch. 1: A—L. Redkol.: V.A. Smolii (holova) ta in. Kyiv: Holov. red. Zvodu pamiatok istorii ta kultury pry vyd-vi «Ukrainska Entsyklopediia» im. M.P. Bazhana (р. 481).
Malakov, D. & Otchenashko, V. (1999). Dzvinytsia, 1914 (arkhit.) Zvid pamiatok istorii ta kultury Ukrainy: Entsyklopedychne vydannia: U 28 t. Kn. 1: Kyiv. Ch. 1: A—L. Redkol.: V.A. Smolii (holova) ta in. Kyiv: Holov. red. Zvodu pamiatok istorii ta kultury pry vyd-vi «Ukrainska Entsyklopediia» im. M.P. Bazhana (р. 481—482).
Petrov, N. (1896). Hrecheskyi Ekaterynynskyi monastyr v Kyive. Trudy Kyeivskoi dukhovnoi akademyy, 1, 55—112.
Popelnytska, O. & Chekanovskyi, A. (1997). Do istorii Hretskoho monastyria na Podoli vKyivi. Novi doslidzhennia pamiatok kozatskoi doby v Ukraini. Zb. nauk. statei. Naukovo-doslidnyi tsentr «Chasy kozatski» Ukrainskoho tovarystva okhorony pamiatok istorii ta kultury, Tsentr pamiatkoznavstva NAN Ukrainy ta UTOPIK. 6. (р. 107—109). Kyiv.
Popelnytska, O. (2003). Istorychna topohrafiia kyivskoho Podolu XVII — pochatku XIX st. In-t istorii Ukrainy Nats. akad. nauk Ukrainy. Kyiv: Vydavnychyi dim «Stylos».
Popelnytska, O. (2003). Hretska koloniia na kyivskomu Podoli XVII—XVIII st. Istoryko-heohrafichni doslidzhennia v Ukraini: Zb. nauk. prats. Kyiv: In-t ictorii Ukrainy NAN Ukrainy, 6, 78—93.
Shyrotskyi, K. (1917). Kyiv: putevodytel s planom h. Kyiva y 58 ylliustratsyiamy. Kyiv: foto-lyto-typ. V.S. Kulzhenko.
