Будівля київської ратуші XVIІІ століття
DOI:
https://doi.org/10.55389/2786-5797.2025.01.05Ключові слова:
архітектура, 18 століття, Магдебурзьке право, історична топографія, історія КиєваАнотація
У публікації узагальнено відомості з історії цегляної київської ратуші, яка у 1737–1811 рр. існувала на Київському Подолі, а також простежено історію кількох дерев’яних будівель ратуші, що у XVI – XVII ст. були попередницями мурованої ратуші. На сьогодні залишки цегляної київської ратуші, що перебувають під поверхнею ґрунту у центрі Подолу, є пам’яткою археології Києва модерної доби.
Перша будівля київської ратуші була споруджена на головному ринку Подолу незабаром після надання Києву наприкінці XV ст. Магдебурзького права. У будівлі київської ратуші перебував орган київського міського міщанського самоврядування – ратуша або магістрат. До 1730-х рр. кілька будівель київської ратуші (що по черзі змінювали одна одну) були дерев’яними.
У 1636 р. київська ратуша постраждала під час пожежі у центрі Подолу. Будівля нової (чи відбудованої після пожежі) двоповерхової ратуші присутня на малюнку голландського художника Абрагама ван Вестерфельда 1651 року. Після того, як ця ратуша у 1651 р. згоріла, на її місці спорудили нову ратушу, зображену на плані Києва 1695 року.
Про час спорудження цегляної будівлі магістрату (ратуші) серед дослідників нема одностайності. Одні вважають, що цегляна ратуша існувала вже у 1705 р., інші часом її спорудження вважають 1737 рік. Після пожежі 1751 р. на головному ринку Подолу пошкоджену вогнем ратушу відбудовали у 1757 році.
Разом з Успенським собором (також відреставрованим після пожежі 1751 р.) дзвіницею Києво-Братського монастиря (спорудженою у 1757 р.) та цегляним павільйоном головної міської криниці (спорудженим у 1749 р.) цегляна ратуша з вежею до 1810-х рр. лишалась однією з висотних домінант архітектурного ансамблю ратушної (ринкової) площі Подолу.
Після пожежі на Подолі 1811 р. згорілий магістрат (ратушу) розібрали на цеглу, яку у 1815–1817 рр. використали при спорудженні нового Контрактового будинку. На місці, де стояла київська ратуша, у першій чверті ХІХ ст. (після перепланування вуличної мережі Подолу) влаштували ринкову площу. Місце, де до 1815 р. перебувала будівля ратуші, відтоді не забудовувалось.
Посилання
Zakrevskyi N. (1868). Opysanye Kyiva: v 2 tt. T. 1. Moskva.
Pasport pamiatky mistobuduvannia ta arkhitektury mistsevoho znachennia «Kompleks sporud Kontraktovoi ploshchi, X – kinets XX st.» (m. Kyiv, Kontraktova ploshcha, okhoronnyi № 917-Kv) (2013). Kyivskyi naukovo-metodychnyi tsentr po okhoroni, restavratsii ta vykorystanniu pamiatok istorii, kultury i zapovidnykh terytorii Derzhavnoho istoryko-arkhitekturnoho zapovidnyka «Starodavnii Kyiv».
Popelnytska O. (2003). Istorychna topohrafiia kyivskoho Podolu XVII – pershoi polovyny XIX st. Kyiv: Stylos.
Popelnytska O. (2003). Holovna miska ploshcha kyivskoho Podolu u XVIII st. Kyivska starovyna. Vol. 6. P. 43–47.
Shcherbakivskyi D. (1925). Relikvii staroho Kyivskoho samovriaduvannia. Kyiv.
