«Приточник» 1483 р. із зібрання Михайлівського Золотоверхого монастиря в контексті лiтературних пам’яток першої третини xvi ст.
DOI:
https://doi.org/10.55389/2786-5797.2025.01.06Ключові слова:
літописання, Волинський Короткий літопис, Супрасльський монастир, Михайлівський Золотоверхий монастир, Київ, Велике князівство ЛитовськеАнотація
У публікації йдеться про творчий потенціал писарського середовища у Великому князівстві Литовському на зламі XV–XVI ст. – передусім про можливий зв’язок між упорядником «Приточника» з колекції київського Михайлівського Золотоверхого монастиря та творцями Волинського короткого літопису й «Сказання про перемогу князя Костянтина Острозького під Оршею». На думку авторки, два писарі з родини Ходикіних могли долучитися до літературного процесу своєї доби. Це припущення суттєво збагачує картину духовного життя на руських землях Литовської держави у XV–XVI ст.
Посилання
Akty, otnosyaschiesya k istorii Zapadnoy Rossii. T. 2. Sankt-Peterburg, 1848. #135. S. 161–162.
Arnautov V.A. (1910). “Kievskaya” letopis Supraslskogo sbornika: (K voprosu o smolenskom letopisanii). Izvestiya Otdeleniya russkogo yazyika i slovesnosti imperatorskoy Akademii nauk. 1909 g. T. 14. Kn. 3. Sankt-Peterburg. S. 1, 2.
Bobrov A. G. (2001). Novgorodskie letopisi XV veka. Sankt-Peterburg. S. 229–233.
Chernecov A. V. (1989). Radzivilovskaya letopis. Svicyaz – Svityaz: Almanah bibliofilov Belorussii. Minsk. S. 142, 146.
Chyzhevskyi D. (1956). Istoriia ukrainskoi literatury vid pochatkiv do doby realizmu. New York. S. 217.
Dmitrieva R. P. (1972). Cheti sborniki XV v. kak zhanr. Trudy Otdela drevnerusskoj literatury. T. 27. Leningrad. S. 173.
Fomina T. Yu. (2015). Letopis Avraamki: sostav, istochniki, vremya sozdaniya. Aktualnye problemy istochnikovedeniya. Vitebsk. S. 145–146.
Golubev S. T. (1892). Drevnij pomyannik Kyivo-Pecherskoj Lavry (konca XV i nachala XVI st.). Chteniya v Istoricheskom obshestve Nestora-letopisca. Kyiv. Kn. 6. Otd. 3. S. 78.
Gudmantas K. (2014). Bitwa pod Orszą i geneza Kroniki Wielkiego Księstwa Litewskiego i Żmudzkiego. 1514 m. Oršos mūšis: karinė pergalė ir jos ženklai. Vilnius. S. 101.
Hronika Byhovca. PSRL. T. 32. Moskva, 1975. S. 165.
Hrushevskyi M. (1995). Istoriia ukrainskoi literatury. T. 5. Kn. 1. Kyiv. S. 93, 198-199, 200, 208.
Ioasafovskaya letopis. Moskva, 1957. S. 165.
Kazakova N. A. (1980). Zapadnaya Evropa v russkoj pismennosti XV–XVI vekov. Iz istorii literaturnyh svyazej Rossii. Leningrad. S. 158–163.
Krom M. M. (1995). Mezh Rusyu i Litvoj: Zapadnorusskie zemli v sisteme russko-litovskih otnoshenij konca XV – pervoj treti XVI v. Moskva. S. 205–212, 237–253.
Letopis Avraamki. PSRL. T. 44. Sankt-Peterburg, 2018. S. VIII.
Letopisi belorussko-litovskie. PSRL. T. 35. Moskva, 1980. S. 118–127.
Lickevich A. U. (2009). Starabelaruskiya gramaty XV st. Z Archiwum glownego akt dawnych u Varshave. Zdabytki. Vyp. 11. Minsk. № 17. S. 30.
Lietuvos Metrika. Kn. № 5. Vilnius, 1993. P. 272.
Malinin V. (1901). Starec Eleazarova monastyrya Filofej i ego poslaniya: Istoriko-literaturnoe issledovanie. Kyiv. S. 234.
Morozova N., Temchin S. (2005). Drevnejshie rukopisi Supraslskogo Blagoveshenskogo monastyrya (1500–1532 gg.). Z dziejow monasteru Supraslskiego. Bialystok. S. 130. № 17.
Neverov S. L. (1909). Logika iudejstvuyushih. Universitetskie izvestiya. Kyiv. № 8. S. 39–62.
Peretc V. N. (1901). Materialy k istorii apokrifa i legendy: K istorii lunnika. Izvestiya Otdeleniya russkogo yazyka i slovesnosti imp. Akademii nauk. T. 6. Kn. 3. Sankt-Peterburg. S. 54–60.
Peretc V. N. (1906). Novye trudy po istochnikovedeniyu drevne-russkoj literatury. Universitetskie izvestiya. Kyiv. № 12. S. 117.
Petrov N. I. (1896). Opisanie rukopisnyh sobranij, nahodyashihsya v gorode Kyive. Vyp. 2. Moskva. № 493 (1655). S. 218–221.
Polehov S. V. (2015). Privilei velikih knyazej litovskih Smolenskoj zemli (seredina XV – nachalo XVI v.) Studia Slavica et Balcanica Petropolitana. № 1. S. 115–134.
Polehov S.V. (2019). Privilej Aleksandra Yagellona Smolenskoj zemle 1505 g. Drevnyaya Rus: Voprosy medievistiki. № 1. S. 95–99.
Priselkov M. D. (1941). Letopisi Zapadnoj Ukrainy i Belorussii. Uchenye zapiski LGU. Leningrad. № 67: Seriya ist. nauk. Vyp. 7. S. 22–23.
Priselkov M.D. (1996). Istoriya russkogo letopisaniya XI–XV vv. Sankt-Peterburg. S. 300–301
Russkaya istoricheskaya biblioteka, izdavaemaya imp. Arheograficheskoyu komissieyu. T. 27. Sankt-Peterburg, 1910. St. 152–161, 478.
Rusyna O. (2025). Do problemy pokhodzhennia Radzyvillivskoho litopysu. Kyivski istorychni studii. Kyiv. № 1 (20). S. 182–194.
Rusyna O. V. (2016). Ukrainski aspekty bilorusko-lytovskoho litopysannia: istoriia y istoriohrafiia. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. Kyiv. № 6. S. 135–137.
Shahmatov A. A. (1938). Obozrenie russkih letopisnyh svodov XIV–XVI vv. Moskva; Leningrad. S. 234–235, 253–254.
Supraslskaya rukopis, soderzhashaya Novgorodskuyu i Kyivskuyu sokrashennye letopisi. Moskva, 1836.
Temchin S. (2023). Kogda Sergij Kimbar nachal upravlyat Supraslskim monastyrem: K utochneniyu hronologii pervyh nastoyatelej. Rocznik Teologiczny. R. 65. Zesz. 3. Warszawa. S. 531–542.
Temchin S. (2007). Supraslskij spisok Hroniki Georgiya Amartola serediny XVI veka i ego antigraf 1494 goda. Knygotyra. T. 49. Vilnius. R. 68–86.
Temushev V. N. (2009). Pogranichnye goroda Velikogo knyazhestva Litovskogo: Dmitrovec v XV v. Studia Historica Europae Orientalis. Vyp. 2. Minsk. S. 97.
Tihovskij Yu. (1893). Tak nazyvaemaya “Kratkaya Kyivskaya letopis”. Kyivskaya starina. Kyiv. № 9. S. 365.
Ulashik N. N. (1985). Vvedenie v izuchenie belorussko-litovskogo letopisaniya. Moskva. S. 52–54.
Vizir A. P. (1976). Sobranie knig XV stoletiya v otdele rukopisey TsNB AN USSR. Problemyi rukopisnoy i pechatnoy knigi. Moskva. S. 63.
Vladimirov P. V. (1890). Obzor yuzhnorusskih i zapadnorusskih pamyatnikov pismennosti ot ХI do XVII st. Chteniya v Istoricheskom obshestve Nestora letopisca. Kyiv. Kn. 4. S. 139.
Zapadnorusskie letopisi. PSRL. T. 17. Sankt-Peterburg, 1907. St. 185–188.
